Ветеринарный врач

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОРИСТАННЯ ТРАДИЦІЙНОГО ТА УЛЬТРАЗВУКОВОГО МЕТОДІВ ЗНЯТТЯ ЗУБНОГО КАМЕНЮ У СОБАК

Д.В. АРСЕЄНКО, ветеринарний лікар

Аналізуючи дані Інтернету та літературні відомості, було відмічено недостатньо повне розкриття окремих проблем щодо хвороб зубощелепної системи і, зокрема, патологій пародонту у собак. Постійне поповнення інформацією, презентація нових розробок, удосконалення вже відомих схем лікування у сфері ветеринарної стоматології говорить про актуальність даного питання. Але незважаючи на це, на сьогодні не відображено повної картини щодо профілактики та етіотропного лікування пародонтопатій у собак. Значна кількість теоретичних даних потребує наукового обґрунтування та практичного підтвердження.

Незважаючи на те, що ротова порожнина є збалансованою біологічною системою, завжди існує загроза ураження тканин пародонту з боку мікрофлори зубного нальоту, зубної бляшки та твердих зубних відкладень.

На сьогодні встановлено, що пусковим механізмом запального процесу в навколозубних тканинах є порушення співвідношення різних асоціацій мікроорганізмів, баланс яких великою мірою залежить від гігієнічного стану ротової порожнини, зокрема від наявності зубного каменю.

Спочатку на зубах відкладається наліт із мукоїдів слини та мікроорганізмів. У ньому акумулюються кальцій та фосфати. Внаслідок мінералізації формується камінь із гідроксиапатиту, який може бути за локалізацією супрагінгівальним (над’ясенним) та субгінгівальним (під’ясенним). Зубний камінь за рахунок мікропористої структури стає інкубатором для патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів та особливо небезпечних для пародонту анаеробів, таких як Peptostreptococcus, Bacteroides, Fusobacterium, Porfynomonas та Prevotella. Ця мікрофлора викликає запалення ясен та утворення виразок, подразнює тканини пародонту та одночасно забезпечує постійне поповнення зони ураження мікроорганізмами. Це призводить до гемоендотеліального дисбалансу, імунних порушень, рецесії ясен, оголення країв альвеоли, розхитування зубів та в кінцевому випадку – до їх втрати.

У більш запущених станах розвиваються одонтогенні абсцеси, гнійні стоматити, виразки на піднебінні, щоках та губах. Процес може поширюватись на пазухи носа, підвищується ризик таких системних захворювань, як коронарні хвороби серця, атеросклероз, інфаркт міокарда та інсульт.

За літературними даними, серед захворювань зубів зубний камінь зустрічається найчастіше. У собак цей показник становить від 24 до 40% серед усіх патологій зубощелепної системи.

Наші дослідження підтверджують ці дані. Серед тридцяти тварин з патологією пародонту нами було виявлено у 22 (73,3%) значні відкладання зубного каменю.

Є два способи видалення зубного каменю – механічний та ультразвуковий. Перший, суть якого полягає в механічному знятті відкладень, забезпечується спеціальними стоматологічними інструментами - екскаваторами.
Очищення поверхні зуба ультразвуковим апаратом відбувається за рахунок ультразвукових коливань, що створюються ультразвуковим генератором і виводяться на робочу частину титанових насадок.

Метою нашої роботи є порівняння ефективності традиційного методу очищення поверхні зубів та ультразвукового скалінгу у собак.

Матеріал і методика дослідження. Дослідження проводились на 10-ти собаках різних порід віком від 5-ти до 13-ти років. З метою виявлення зубних відкладень (камінь, зубна бляшка та наліт) застосовували традиційні методи дослідження – огляд та пальпацію із застосуванням стоматологічних зондів та дзеркала, а також специфічні проби із застосуванням розчину Люголя. Для оцінки стану поверхні зубів використовували гігієнічні індекси Гріна-Вермильона та Федорова-Володкіної, розроблених у гуманній медицині та модифікованих нами для потреб ветеринарії.

Результати досліджень та їх обговорення. Дані виведені за формулою: (LIo+LC+RC+LP4+RP4)max.+(LIo+LC+RC+LP3+RP3)mand./кількість зубів,
де LIo – лівий крайній різець;
LC та RC – лівий та правий ікла;
LP4 та RP4 – лівий та правий 4-ті премоляри;
LP3 та RP3 – лівий та правий 3-ті премоляри;
Max. – зуби верхньої щелепи, mand. – зуби нижньої щелепи.
Індексну оцінку проводили за бальною системою:
Для гігієнічного індексу –
0 балів – відсутність нальоту;
1 бал – нальоту менше 1/3 поверхні зуба;
2 бали – нальоту більше 1/3, але менше 2/3 поверхні зуба;
3 бали – нальоту більше 2/3 поверхні зуба.
Для індексу каменеутворення –
0 балів – відсутність каменю;
1 бал – залишки каменю;
2 бали – 1/4 поверхні зуба;
3 бали – 1/2 поверхні зуба;
4 бали – 3/4 поверхні зуба;
5 балів – уся поверхня зуба.
Бали по кожному зубу додавались та ділились на кількість досліджених зубів.
Тварини були підібрані так, щоб кількість нальоту та каменю в обох групах були приблизно однаковими.
У досліді крім тварин без виражених порушень зубощелепної системи, було по дві собаки з розвинутим процесом ураження пародонту та з рухомістю зубів 3-го ступеня. У цих випадках застосування екскаватора було вкрай утруднене і супроводжувалось сильною кровотечею та ще більшим травмуванням м’яких тканин. Через це ефективність очистки була мінімальною.

Висновки і перспективи подальших досліджень
1. Ультразвуковий скалінг на відміну від традиційного методу забезпечує повне очищення поверхні зубів від супрагінгівального каменю, зубного нальоту та зубної бляшки.
2. Ультразвуковий скалінг забезпечує отримання гладкої поверхні зуба, чим попереджує рецидив процесу каменеутворення.
3. За рахунок атравматичноїї дії на тканини зуба та пародонту ультразвуковий апарат „П’єзодент” можна застосовувати для зняття зубних відкладень і в запущених формах пародонтопатій зі значної рухомості зубів.

Перспективи подальших досліджень полягають в апробації ультразвукового скеллєра для терапії хвороб пародонту із застосуванням лікарських речовин, приєднаних до системи ультразвукового апарату.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В Заболевания пародонта. – К.: Здоров’я, 2000. – 464 с.: іл.
2. Фролов В.В. Болезни зубов и полости рта у собак. – М.: Аквариум Бук, 2003.-
96 с.: ил.
3. Грохольский А.П. Зубные отложения и их влияние на ткани пародонта: Авто-реф. дис. … канд. мед. наук. – К., 1965. – 26 с.
4. Самойленко А.В. Сучасні аспекти етіології, патогенезу та лікування різних клі-нічних варіантів генералізованого пародонтиту: Автореф. дис. … доктора мед. наук. – Одеса, 2003. – 34 с.
5. Петренко О.Ф. До питання про хвороби зубів у собак і котів// Ветеринарна ме-дицина України. – 1998. – №10. – С.16–18.
6. Ф. Энне. Десять вопросов о снятии зубного камня// Ветеринар. – 2005. – №1. – С.10–14.